Звідки вітер віє....???

              Благословенна будь ти, молодосте!
     П. Тичина

   Ми живемо в особливий час. На початку нового тисячоліття.

На початку нового десятиліття.

Ми живемо в  ювілейний рік - 20 років Незалежній Україні...

Ювілейні дні шанують особливо.

І сьогодні, 14 вересня 2011 р. (коли всі повернулись з відпусток) в Москві святкують День Незалежності України...

І запрошених, певен, чимало.

І віку різного, і досягнень, і посад. І прості люди, і не дуже...

 ...в Росії чимало людей, які щирим серцем люблять Україну. Серед них і ті, хто там народився, навчався; і ті, хто там ніколи не жив.

 Батьківщина завжди живе в душі, в думках, в мріях...

 Як Україна жила в душі Кобзаря, який так  мало жив  в Україні, але який зумів передати свою любов, свою наснагу, свою душу  всім наступним поколінням...

... і членам Українського Молодіжного Клубу (УМК) також!

Багато хто з нас ніколи не був на Україні!..  Багато з нас вивчали українську мову по українській творчості...

Але і в нашому серці жовтіє пшениця під блакитним небом...

І ми теж разом з жителями України святкуєм українські свята...

Та виходить, що разом – це тільки між собою.

Бо нам не має місця там, де можуть бути всі.

Сьогодні разом всі. Тільки одній організації закритий вхід.

Тільки представника однієї  організації викреслили зі списка запрошених.

Це УМК!

А може не УМК?

А може це було закрито тільки для керівника?

Тобто для мене?..

Людині, яка є непокірною, та зі своєю думкою...

Кому ті, які намагаються взяти під контроль УМК, які готові вкладати гроші, порозмовлявши зі мною, сказали: «ми з тобою не зможемо працювати».

Чому?

Тому що я нічого не роблю для розвитку україністики?

Ні !

Тим що я радикальний?

Ні !

Тим що я провокував себе чи УМК на щось недостойне?

Ні !

Так чим же?

Мабуть тим, що розкол, який активно роблять між українською молоддю Москви, не зупиняється...

І сьогоднішній випадок – це ще один метод.

А ще  тому, що на місце керівника УМК вже давно шукали покладисту, зручну,  і таку, яка не задає багато питань людину, і бажано дівчину!

На сьогоднішній день таку дівчину знайшли!

З якою «можна працювати». Якій можна давати гроші...

Але зважте, -  ті гроші,  не з України.

А хто як відомо платить... той і музику заказує!

Але ще треба показати та доказати УМКівцям, що вона краща заміна нинішньому керівнику. Тобто мені.

Що для цього є кращого, ніж завтра  об‘явити УМКівцям, що на сьогоднішньому святі були ВСІ! крім представника найбільш численної української молодіжної організації в Росії.

Організації, яка при підтримці  Національного Культурного Центру України в Москві та Об’єднання Українців Москви підготувала та провела Перший Український Молодіжний Форум в Росії...

А віднині, керівник УМК є «персоною нон-грата» для українського життя в Москві.

І звісно, що УМКівцям, які не володіють повнотою інформації, важкувато розібратись, якого кольору правда...

Ті люди, що розкололи та продовжують шматувати молодіжний український рух Росії – хто вони є?

Під якими прапорами вони святкують день незалежності України?

І що для них українська молодь Росії?

Це збереження нашої самобутності та культури, чи можливість зробити собі кар‘єру та отримати присловуті «земні блага»?

При такому розкладі УМКівці мають побачити підтвердження вищесказанному значно яскравіше....

До того часу, поки це все буде, поки оту дівчину «покладуть» на місце керівника УМК, УМКівці мають час все зважити, зробити свої висновки...

                        зробити свій вибір!..

 На 14 вересня 2011 року керівник УМК

                                                                       Ярослав     Копельчук