Душа человека заключается в его делах.

Ибсен Г.

Всі знають яка трагедія в Японії зараз!

Як і всі знають, що е дві країни в світі, які на особистому горю знають біль від атомної катастрофи! Це Японія і Україна.

Тож протягнемо руку дружби та розуміння до людей Японії.

Ми всі зберемося, і зробимо 1000 паперових журавликів!

А потім віднесемо їх до японського посольства. І там лишємо їх, як символ нашого спів розуміння.

Дрєвня японська  легенда розповідає, що якщо скласти із паперу тисячу журавликів, то виконаеться бажання.

Тож побажаєм тисячею журавликів жителям Японії спокою та миру.

Також, ця акція пройде як раз в день підводника, а всі знають про трагедію атомного підводного човна К-19.

Отож в цей день, в день нашої акції пам*яті та дружби, зводяться воєдино пам*ять про ті атомні трагедії, які не можуть залишити байдужими, і які так чи інакше вплинули на кожного із нас.

Це зовсім нескладно – зробити маленьку птицю надії з паперу.

Це так легко – вийти разом і зробити спільне, добре і чисте діло.

Це так просто – показати тим, хто в біді, тим, хто в горі – ВИ НЕ ОДНІ! І ХОЧ МИ НЕ ЗНАЕМО ОДНЕ ОДНОГО, ТА ВИ НЕ ЗАЛИШАЕТЕСЬ ІЗ СВОЇМ ГОРЕ ТА ЛИХОМ САМ НА САМ!

Зробимо це разом!

Одну тисячу паперових журавликів – для тих, хто в біді, для тих, кому зараз так потрібна допомога. І розуміння, що їх горе – спільне. Бо це е так!..

Хай всі наші бажання здійсняться і більше не буде біди на Землі!

Собираемся в 13-30, в центре зала метро «Рижская» Далее пойдем в Библиотеку Украинской Литературы.

 19 марта. Это суббота.

Не проходите мимо

Керівник Українського Молодіжного Клубу,

                                                                            Копельчук Ярослав

vinoj@yandex.ru

89262082921

Душа человека заключается в его делах.
Ибсен Г.
Все знают, какая трагедия в Японии в настоящий момент!  Как и все знают, что есть две страны в мире, которые по личному горю знают боль от атомной катастрофы! Это Япония и Украина. Поэтому протянем руку дружбы и понимания к людям Японии.  Мы все соберемся, и сделаем 1000 бумажных журавлей! А затем отнесем их к японскому посольству. И там отставим их, как символ нашего сопереживания.

Древня японская  легенда рассказывает, что если составить из бумаги тысячу журавлей, то исполнится желание. Поэтому пожелаем тысячей журавлей жителям Японии покоя и мира.   

Также, эта акция пройдет как раз в день подводника, а все знают о трагедии атомной подводной лодки К-19.  Поэтому в этот день, в день нашей акции памяти и дружбы, возводятся воедино память о тех атомных трагедиях, которые не могут оставить безразличными, и которые так или иначе повлияли на каждого из нас.

Это совсем несложно – сделать маленькую птицу надежды из бумаги.
Это так легко – выйти вместе и сделать общее, хорошо и чистое дело.
Это так просто – показать тем, кто в беде, тем, кто в горе, – ВЫ НЕ ОДНИ! И ХОТЬ МЫ НЕ ЗНАЕМО ДРУГ ДРУГА, НО ВЫ НЕ ОСТАЕТЕСЬ СО СВОИМ ГОРЕМ И БЕДОЙ ОДИН НА ОДИН!   Сделаем это вместе! Одну тысячу бумажных журавлей – для тех, кто в беде, для тех, кому в настоящий момент так нужная помощь. И понимание, что их горе – общее. Потому что так это и есть!..
Пусть все наши желания исполняться и больше не будет беды на Земле!

Собираемся в 13-30, в центре зала метро «Рижская» Далее пойдем в Библиотеку Украинской Литературы.

 19 марта. Это суббота.

Не проходите мимо

Руководитель Украинского Молодежного Клуба,
                                                                            Копельчук Ярослав
vinoj@yandex.ru
89262082921

Всі ми, люди – діти однієї планети.

Всі ми – живемо на Землі.

І все, що на ній коїться, торкаеться та стосуеться кожного із нас.

І того, хто живе поряд із місцем подій, і того, хто живе далеко і думае, що якщо «моя хата з краю», то мене обмине чуже лихо.

Не обмине. Бо лихо не мае національно -  терріторіальної прив*язки. Якщо погано одній нації, одній людині, то це стосуеться кожної людини.

Як в сім*ї – коли погано дитині, мамі болить ще сильніше, а коли погано жінці, то чоловік бере на себе її роботу. Та чому як? Ми ж і е – одна сімя, всі люди світа – рідні, і всі ми діти одного Бога, як би ми його не називали. Та і в сімї любій, подивіться, хіба ж всі однаково звертаються до господаря? Жінка зове його чоловіком, по імені, діти називають татом, батьком, папою, а дядько називае його братом. І навіть ім.*я його всі говорять по своему.

В цьому е якась інтимність, така собі панібратство інколи, а інколи – наддта поважність.

Але так чи інакше, всі члени однієї сімї мають підтримувати одне одного, особливо в годину нещасть та лиха.

Таке лихо прийшло до хати члена нашої вселюдської сім*ї. До Японії.

Всі знають що там сталося та продовжує коїтись. Хто з телебачення, хто з преси, хто від інших людей – це тільки підкреслює нашу взаємозв*язку, нашу всесвітню взаємозалежність та те, що немає «хати з краю» всі хати так чи інакше, в той чи інший період опиняються в центрі. Зараз на Землі, цьому нашому не такому вже і великому «селі»  кілька хат в ценрі опинилися. І одна із них –це Японія. І мешканці цієї хати потребують підтримки та небайдужості всіх своїх сусідів.

Та всі ми різні, і сусіди, звісно, різні. Але ближче, всього ті, хто пережив таке саме чи подібне лихо.

Такими країнами братами по нещастю е Японія та Україна.

Ці дві країни зазнали горя та вкусили наслідків атомної загрози…

Ні, не тільки вони, бо ж ми всі живемо поруч, але саме в цих двох хатах сталося те, що сталося…

Тому ми, Українське Молодіжне Братство провели страждальцям акцію. Аби показати японським ____ свое відношення, аби виявити свою сопричасність.

З самого дитинства я вмію і роблю журавликів. Паперових. Це перша річ, якої я навчився самотужки. Навіть брат мій цю справу покинув, а я ні.

Але ніколи не думав, що це вміння може статися в нагоді при таких, ой як невеселих обставинах…

А ще – якщо зробити 1000 паперовиж журавликів, то виконаеться твое бажання. І ми їх зробили. Аби виконалось наше бажання – і в Японії настав мир та спокій. Ми зробили їх за тих, хто зараз бореться із лихом там, на осторовах. За тих, хто вже ніколи не зробить свого журавлика…

Ми нанизали їх на нитку – вийшло кілька таких собі «гірлянд», та віднесли їх до посольства Японії. Де і лишила. А ще – проспівали пісню про журавлика та Садако Сасаки, маленьку дівчинку, яка постраждала від радіації, і теж робили журавликів з паперу, аби здійснилось її бажання і вона вижила. Не здійснилось…

Та віра сильніше за все.

І ми, українське молодіжне братство призиваемо всіх людей Землі – єднаймося! Єднаймося в біді і радості, в лихові та нещасті.

І якщо кожен із нас зробить хоча б одного паперового журавлика, і подарує його комусь, то в світі стане менше лиха.

Нехай біленька маленька пташка принесе на своїх крильцях в таку далеку за відстанню, і таку близьку по серцю Японію наше співчуття та небайдужість.

Ми призиваемо всіх – підтримаемо Японію разом!

Нехай вони не відчуватимуть свою самотність в Спільному горі!

Зроби японського журавлика!